Ділимося досвідом

Управління освіти Шосткинської міської ради

Міський методичний кабінет

РОЗРОБКА

уроку з природознавства по темі

«Птахи»

Клас: 3-В

Дата і час проведення: 18.02, 8-20

Місце проведення: Шосткинська спеціалізована школа I-III cтупенів №1

Інноваційна ідея: застосування інтерактивних технологій навчання; елементів технології мнемотехніки, створення моделей, використання проектору.

Осадча Олена Петрівна,

вчитель І категорії

Шосткинської спеціалізованої школи І-III ступенів № 1 Шосткинської міської ради Сумської області

Шостка - 2016

Тема. Птахи

Клас: 3-В

Мета: Формувати в учнів поняття птахи; вміння розрізняти цю групу тварин за істотними ознаками.

Формувати вміння виділяти основні особливості будови тіла птахів.

Розвивати спостережливість, мислення, вміння узагальнювати об`єкти за понятійною ознакою, класифікувати.

Виховувати допитливість, любов до природи рідного краю.

Тип уроку. Інноваційний урок.

Міжпредметні зв'язки: читання.

Обладнання. Ілюстрації, малюнки до теми, картки для роботи в групах, мультимедійний проектор, презентація «Птахи», відеофільм «Перелітні та осілі птахи».

Словникова робота: осілі, кочові, перелітні.

Види роботи. Робота в групах, парах, колективна робота.

Інноваційна ідея: використання проектору, перегляд відеофільму; застосування елементів технології мнемотехніки, інтерактивних технологій навчання, створення моделей,.

Завдання уроку:

·        Визначити, які тварини відносяться до птахів;

·        Визначити особливості будови тіла птахів;

·        Вміти розрізняти птахів за способом живлення;

·        Характеризувати птахів за їх довкіллям і способом існування;

·        Пригадати птахів нашої місцевості;

·        Зробити висновки досягнутих результатів.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

 (Слайд – заставка №1)

- Діти, до нас завітали гості, привітайтесь, будь ласка!

- Ось і дзвоник дав сигнал

Працювати час настав!

Тож і ми часу не гаймо і урок розпочинаймо!

Щоб робота в нас кипіла,

Працювати будем: Швидко! Дружно! Вміло!

-         Наш урок ми почнемо з рубрики «Від народу про погоду» (Один учень)

(Дата, стан неба, температура, опади та інші явища)

(Слайд №2)

II. Перевірка домашнього завдання. (Слайд №3)

(Діти працюють на карточках

 з формами,

в «Каруселі»)

-         Давайте пригадаємо, на які групи поділяються тварини? (Звірі, птахи, комахи, риби, павукоподібні, ракоподібні, плазуни, земноводні, молюски і черви)

III. Повідомлення теми і мети уроку.

-         Сьогодні на уроці ми ознайомимося ще з однією групою тварин. Навчимося розрізняти і класифікувати представників цієї групи за певними ознаками.

-          Відгадати назву теми допоможе гра «Вилучи зайве!»

(Слайд №4)

-         Отже, тема нашого уроку «Птахи».

-         Що ви очікуєте від уроку?

Метод «Незакінчене речення. Прогнозування» (дошка)

-         Продовжить речення (дошка)

-         Після цього уроку ми дізнаємось….(Відповіді дітей)

-         Зможемо визначати птахів за…(Відповіді дітей)

-         Дізнаємося багато цікавого про птахів нашого…(Відповіді дітей)

YI. Засвоєння нових знань, умінь і навичок.

Повідомлення учителя:

- Пригадаємо основні відомості про птахів:

·        Птахи розповсюджені по всій земній кулі

·        Тіло птахів вкрите пір`ям

·        Передні кінцівки називаються крилами

- Розглянемо опудало птаха.

(Демонстрація опудала)

-         Що ви знаєте про птахів?

-         Які особливості будови тіла мають птахи?

-         Як птахи пристосовані для польоту?

-         Яка основна ознака птахів? (Тіло вкрите пір`ям)

-         Закріплення будови тіла птахів(Слайд№5)

-         Повторіть, яку будову тіла мають птахи?

-         Цікаво знати, що у більшості птахів дуже гострий зір, вони бачать предмети розташовані на далекій відстані. За допомогою крил птахи можуть розвивати велику швидкість. Багато птахів не тільки літають, але і добре бігають, плавають.

(Слайд №6)

- Отже, доведіть твердження:

- Птахи – це тварини, тіло яких складається з голови, шиї, тулуба, двох крил, двох ніг (кінцівок), цівки,  хвоста.

-Так, тому, що…

2. Твердження (істинне)

-                     Птахи – це тварини, тіло яких вкрите пір`ям.

Доведення. (Відповіді дітей)

3. Твердження (істинне)

-                     Птахи – це тварини, які мають крила.

Доведення. (Відповіді дітей)

4. Твердження (істинне)

-                     Птахи, це тварини, які мають дзьоб.

Доведення. (Відповіді дітей)

Висновок: Птахи – це тварини, тіло складається з голови, шиї, тулуба, кінцівок, крил, на голові очі, дзьоб, ніздрі, слухові отвори, тіло вкрите пір`ям.

3. Перевірте, як ви засвоїли будову тіла птахів, попрацюйте в парі.

- Складіть модель будови тіла птахів. (Слайд№7)

- Перевірте правильність виконання завдання. (Слайд №8)

Фізхвилинка (Слайд №9)

 4. Класифікація птахів за довкіллям.

- Подивіться на форму ніг птахів і визначте в якому довкіллі буде мешкати птах – в лісі, в небі, біля водойми, біля болота або водойми? Що вказує на місце? (Слайд№11)

- Назвіть птахів кожного довкілля.(Вибрати з малюнків) (Слайд №11)

- Чому, на вашу думку, ці птахи не можуть мешкати в іншому довкіллі?

Висновок: кожна пташка пристосувалась до свого довкілля.

5. Класифікація птахів за  способом живлення (використання методу мнемотехніки для швидкого запам`ятовування – метод асоціації та метод піктограми)

- За способом живлення птахів умовно поділяють на такі групи: хижі, рибоїдні, комахоїдні, зерноїдні, плодоїдні, всеїдні. Для цього у пташки пристосований дзьоб. (Слайд №12).

- Запам`ятай назви швидко! (Слайд №13)

- Перевір, як ти запам`ятав види пташок за способом живлення. Використовуй піктограми. (Слайд №14)

(Вчитель показує піктограму, а учень називає. Потім учень називає всі види пташок по пам`яті).

Висновок: кожна пташка пристосувалась до свого довкілля, живиться відповідною їжею, має будову тіла яка допомагає вижити в цьому довкіллі.

6. Класифікація за способом життя:

- Діти, ми називали з вами багато різних птахів. А які з них живуть в Сумській області?

- Послухайте цікаву інформацію про дятла, яку підготувала Овчиннік Олександра.

- В нашій місцевості мешкає ще один незвичайний птах, про нього розкаже  Кланцата Аліна. (Лелека чорний)

- Чому більшість птахів не можна спостерігати взимку? (Бо вони відлітають у вирій).

Перегляд відеофільму (4 хвилини). (Слайд№15)

-         Назвіть групи птахів.

-         Птахи, які нікуди не відлітають, а перелітають з місця на місце у пошуках їжі, називаються кочовими.

-         Знайдіть у тексті підручника (стор.111)  назви кочових птахів. (Граки, синиці, сороки, галки) (Слайд№16)

Y. Систематизація, узагальнення й застосування засвоєних знань, умінь і навичок.

1. Робота в групах.

Завдання: Охарактеризувати птаха, визначити спосіб живлення і спосіб життя.

Результати перевіряє вчитель, визначає групу, яка жодного разу не помилилась. Оцінювання роботи груп.

-         На які групи поділяються птахи? (Діти виходять і розбираються по групам, складають назву своєї групи.)

-                     Молодці! Отже, ви добре розібралися які бувають птахи? (Відповіді дітей)

2. Робота в зошитах. с. 53. 2. (Колективно)

YI.Домашнє завдання. (Слайд №17)

YII. Підсумок уроку

Метод «Незакінчені речення»

-         На сьогоднішньому уроці я… (працював в парі, групі, приймав участь у «Каруселі» тощо)

-         Сьогодні для мене найважливішим відкриттям було… (дізнатися про..)

-         Дякую за роботу! Урок закінчено.(Слайд №18)

План-конспект

уроку літературного читання

з використанням інформаційно-комунікативних та ТРВЗ технологій

«Людина красна не словами, а добрими ділами.

Василь Сухомлинський «Красиві слова і красиве діло»

Бондаренок Ольга Іванівна,

вчитель початкових класів,

першої кваліфікаційної категорії

Шосткинської спеціалізованої

школи І-ІІІ ступенів №1

Клас: 3-Г.

Дата проведення: 23.02.2016 року о 10.20 год.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Вид уроку: урок з використанням інформаційно-комунікативних та ТРВЗ технологій (елементів проектного методу, методу «Мозковий штурм», «Нашіптування на вухо», дидактичні принципи свободи вибору та зворотного зв’язку, вправа «Асоціативний кущ», «Гронування», складання розповіді за малюнком).

Міжпредметні зв’язки: Образотворче та музичне мистецтво.

Розділ: Світ дитинства у поезії і прозі.

Тема уроку: Урок 70. «Людина красна не словами, а добрими ділами. Василь Сухомлинський «Красиві слова і красиве діло».

Підручник: Савченко О.Я.: Літературне читання для 3 класу - Видавничий дім: Освіта – с.113-115.

Об’єкт пізнання: вчинки дітей.

Обґрунтування вибору уроку: Сучасний урок повинен сприяти розширенню освітнього простору за межі формальної освіти і формуванню навичок діяльності у школярів в конкретних ситуаціях. Тому обраний урок, через використання засобів інтерактивних методів роботи, технологій ТРВЗ та ІКТ, дає можливість розвинути творчі здібності учнів, виробити у них самостійний підхід до будь-якої проблеми, сформувати уміння глибоко розуміти ці проблеми, аналізувати їх, та виховати у школярів найкращі якості людини.

Мета уроку: - продовжувати ознайомлювати учнів з життям і творчістю видатного педагога, викликати інтерес до його творів, бажання більше знати;

-  вчити давати характеристику головним дійовим особам, порівнювати вчинки і поведінку персонажів;

- розвивати зв’язне мовлення, мислення, вміння визначати в тексті головне;

- виховувати доброту, милосердя, повагу, бажання робити добрі діла.

Навчально-дидактичне забезпечення: таблиці: вправи на вправлення зору, скоромовка з ребусом, «Реклама уроку», гра «Знайди пеньок»; стіннівка «Літературні стежки» з портретом Сухомлинського В.О. та інформацією про його життєвий шлях, виставка літератури письменника; плакат з девізом уроку; наочно-демонстраційний матеріал: квіти; ІКТ: телевізор, портативна міни радіо колонка.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

1. Привітання.

Дзвоник вже сигнал нам дав.

Працювати час настав.

До уроку всі готові,

З гарним настроєм у змові.

Тож гостей всі привітаймо

І урок розпочинаймо.

(Учні вітають гостей.)

2. Реклама уроку.

Учитель: Починаємо урок рекламою. Діти, яким буде для вас сьогоднішній урок?

УРОК БУДЕ …              надзвичайний              творчий

                                  цікавий              пізнавальний           добрий

Учитель: Якими ви будете на цьому уроці?

МИ БУДЕМО …       кмітливі            спостережливі

                                            люб’язні            творчі            допитливі

                                    цілеспрямовані                  старанні

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Робота над прислів’ям.

Учитель: Діти, перед уроком до класу залетів вітерець-бешкетник. Він грався зі словами і числами та заплутав їх у девізі нашого уроку. Вилучивши з кожного слова ті слова, що відносяться до назв чисел можна розшифрувати

девіз уроку. Девізом уроку є прислів’я. Прочитайте його.

 СЛАЙД 1  

  Люсімдина крадвасива не слотривами, а дошістьбрими ділодинами.

                    («Людина красна не словами, а добрими ділами».)

Учитель: Як ви розумієте це прислів’я? (Красна – тобто красива. Людина красива своїми ділами і поступками. Якщо вона робить добрі вчинки, допомагає іншим людям, то про неї говорять, що вона гарна людина.)

2. Мовленнєва розминка.

Учитель: Діти, сядьте рівно. Підготуємось до читання. Виконаємо дихальні вправи та уявимо себе  справжніми вітерцями.

1) Дихальні вправи:

- Набрати повітря у легені (виконувати спокійно): вдих через ніс - видих ротом;

- Надуваємо кульку (імітація);

- «Задування свічки» (витягування губ);

2) Вправи для губ та язика:

- Артикулювання голосних звуків без голосу: а, о, у, е, и, і.

- Вправа «Коник» (присмоктати язик до піднебіння та цокати голосно і сильно).

3) Вправи на вправлення зору та техніки читання.

Учитель: А тепер, діти, політаємо оченятами так, як літає вітерець. Спочатку вліво-вправо, до гори-вниз по коричневим смужках. Потім обгорнемо велике коло за червоною смужкою та повернемося назад по синій смужці. І нарешті покружляємо зеленою смужкою.

СЛАЙД 2

  

4) Робота над скоромовкою з ребусом (авторські текст і ребус).

а) Відгадування ребусу. Метод «Нашіптування на вухо».

Учитель: Наш вітерець-бешкетник хоче заподіяти нам велику шкоду. Ось, і в скоромовці він приховав від нас слово. Розгадайте ребус, але відповідь скажіть мені на вушко, щоб не почув вітерець.

(Учні відгадують ребус.)

Учитель: Прочитайте скоромовку повільно, а тепер прискорено.

б) Вивчення скоромовки. Прийом «Снігова куля».

Учитель: Вивчимо скоромовку прийомом «Снігова куля».  

СЛАЙД 3  

Віє вітер, СЛОВО-РЕБУС іде.

Віє так, що все гуде.

Дощ полоще и шумить,

Ліс від шуму аж тремтить.

3. Перевірка домашнього завдання.

1) Гра «Бліц опитування».

Учитель: Наш вітерець не тільки заплутав прислів’я, він ще переплутав сторінки мого конспекту, і я не можу згадати який розділ ми вивчаємо. Діти, допоможіть мені розібратися з цим. Проведемо «Бліц опитування». Дайте швидку відповідь на питання, щоб швидше розігнати дощ.:

- Який розділ підручника «Літературне читання» ми вивчаємо? («Світ дитинства у поезії та прозі».)

- Яку тему цього розділу вже вивчили? («Поетичні твори».)

- Поетичні твори – це …? (Вірші.)

- Байки пише… байкар.

- Вірші складає… поет.

- Прозу створює … прозаїк..

- Над якою темою почали працювати? («Прозові твори».)

- Прозові твори – це …? (Оповідання.) .

- Чим вірші відрізняються від оповідань? (Вірші складаються зі строф, які у кінці рядка римуються, а оповідання – це текст, написаний без рими.                         В оповіданні події відбуваються протягом короткого часу.)

- Згадайте назву та автора вірша про вітрів, який ми не так давно вивчали. (Вірш «Сім вітрів» Степана Жупаніна.)

Оцінювання учнів.

2) Гра «Ти мені – я тобі». (Робота у парі.)

Учитель: Нарешті до нас завітало сонечко, але, бешкетник вітер встиг дібратися до ваших підручників. Він намагається у них все переплутати. Але я знаю, що ви маєте міцні знання з літературного читання, тому зможете все виправити. Тож пропоную вам показати ці знання у грі «Ти мені – я тобі». Поставте один одному у парі питання за віршем Степана Жупаніна «Сім вітрів» та дайте правильні відповіді.

 (Учні ставлять питання один одному та відповідають на них.)

Варіанти питань за віршем Степана Жупаніна «Сім вітрів»:

- Яка головна думка вірша «Сім вітрів»? (Дружба вітрів та їх добрі справи.)

- З ким порівнює поет сім вітрів? (Поет порівнює вітрів з братами.)

- Чому вітрів поет порівнює з братами? (Я вважаю, що вітри дружні, добрі, бо вони не заважають один одному виконувати справи.)

- Про що розповідає кожний із сьоми вітрів? (Про допомогу людям.)

- Чи добрі були вітри? (Я вважаю, що вітри були добрі, бо вони ніякого лиха нікому не завдали.)

- На який вірш, що ми раніше вивчали, схожий сюжет вірша «Сім вітрів»? (Сюжет цього вірша подібний з віршем Анатолія Качана «Біля тихого Дунаю».)

- Які словосполучення вжиті в переносному значенні? (Звуки дружні, добрі справи, сонячну пшеницю.)

3) Творча робота за прочитаним віршем.

а) Інсценізація вірша.

Учитель: Діти ви гарно впоралися. Вітру-пустуну не вдалося нам зашкодити. Мабуть він злякався своїх братів та полетів геть. А брати-вітри завітали до нас. Пропоную з ними познайомитися і подивитися інсценівку, яку представить група «Поети» за власними віршами.

(Учні інсценують власні вірші.)

1 учень. З восьмим вітерцем крилатим

               Полетів я мандрувати.

               Завітав на старий млин,

               Там зерно перекрутив.

2 учень. Дев’ятому я сів на крила

               І в подорож із ним полинув.

               Подолав високі гори,

               Кораблі погнав у море.

               З моря пар до хмар підняв

               Й дощиком землі віддав.

3 учень. З десятим цілий день літав,

               Знаю - всім він помагав.

               Залетів у гай зелений,

               Між беріз літав і кленів.

               Над сосною та ялиной

               Стрімко в гору я полинув,

               На галявині з-під листя

               Дістав ягідні намиста.

4 учень. З одинадцятим я швидко

               Облетів у полі квітки.

               З них я запах меду взяв,

               Й поміж вуликів літав.

               Бджолам дуже працьовитим

               Поміг квіти запилити.

Оцінювання виступу учнів.

б) Обговорення дитячих малюнків.

Учитель: Група «Поети» показала прекрасні акторські здібності та вміння складати вірші. А своїми враженнями від прочитаного вірша поділиться група «Художники» у своєму колективному колажі-малюнку.

- Отже, художники, які думки в своїй роботі ви хотіли донести до глядачів?

(Учні відповідають.)

Варіанти відповідей учнів:

- Ми хотіли показати які вітри дружні, і що люди радіють цим вітрам.

- Вітри – є помічниками людини в роботі та праці.

- Ми порівняли братів-вітрів з людьми і зобразили їх за виконанням певної роботи.  Кожен з нас малював вітер, який йому сподобався.

- Я малював сьомий вітер. Мій персонаж наче жива людина дбайливо вирощує хліб, бо коли в домі є хліб, то і є щастя. І я бажаю вам щастя!

Учитель: Чи добрі справи робили усі вітри? Чому? (Так. Бо вони допомагали людям.)

Оцінювання учнів.

4) Метод «Мозковий штурм».

Учитель: На обговорення виноситься питання «Чи потрібно допомагати людині, якщо вона вас про це не просить?»

Вирішувати проблемне питання будуть «Експерти», у яких жовті жетони, та «Аналітики», які мають сині жетони. «Експерти» надають можливі ідеї  вирішування проблемного питання, а «Аналітики» з цих ідей обирають варіант та обґрунтовують його. Під час пошуку відповідей пам’ятайте правила проведення «Мозкового штурму». Повторимо їх:

1) Висунуті ідеї не критикуються.

2) Заохочуються вільні асоціації: чим вони несподіваніші, тим краще.

3) Кількість запропонованих ідей має бути якомога більшою.

4) Висловлені пропозиції можна комбінувати як завгодно. Доцільно записувати висловлювання.

(Учні висловлюють свої думки.)

Варіанти відповідей «Експертів»: «Я вважаю, що ні, так як з уроків «Основи здоров’я» нам відомо, що з незнайомцями не можна розмовляти», «Я вважаю, що так. Якщо я побачу, що незнайомцю дуже потрібна моя допомога», «Я вважаю, що так. Сьогодні я допоможу йому, а завтра може мені знадобиться допомога», «Я вважаю, що ні. Незнайомі люди можуть заподіяти мені лихо», «Я вважаю, що ні, бо людина сама не просить про допомогу», «Я вважаю, що ні, бо це соромно».

Варіанти відповідей «Аналітиків»: «Я згоден з думкою (називає ім’я учня), бо ми знаємо, що незнайомцям не можна довіряти», «Я згоден з тим, що людина, якій я допоможу, потім допоможе мені», «Я міркую так, що треба діяти за ситуацією.»

Учитель: Оберемо кращі ідеї. Діти, я сподіваюся, що ваші відповіді у майбутньому допоможуть вам прийняти правильне рішення у подібній ситуації.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

Учитель: Сьогодні ви дізнаєтеся як поступили в подібній ситуації ваші ровесники в оповіданні «Красиві слова і красиве діло», познайомитеся з автором цього оповідання, його біографією, навчитеся давати характеристику головним дійовим особам, порівнювати їх вчинки; зможете розвивати мовлення, мислення та виховувати в своєму характері гарні якості людини.

ІV. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.

1. Знайомство з біографією В. Сухомлинського.

Учитель: Діти, запрошую вас до знайомства з письменником, але як його звати ви дізнаєтеся, коли прочитаєте слова за стрілочками.

СЛАЙД 4       

(Учні читають та надають відповіді.)

1) Представлення проекту-стіннівки про письменника.

 Учитель: Допоможе нам  познайомитися з Василем Олександровичем Сухомлинським група «Журналісти», які підібрали матеріал про письменника та виклали його у проект-стіннівку «Літературні стежки». 

(Учні розповідають про життєвий та творчий шлях письменника.)

1 учень: Портрет Василя Олександровича Сухомлинського розміщено на першій полосі стіннівки. З творами цього видатного педагога, письменника, щирої та доброї людини ми знайомилися ще в другому класі. І сьогодні знову продовжимо зустріч з його творчістю та біографією.

2 учень: Народився Василь Сухомлинський у селі Василівка Кіровоградсько- го району в незаможній сім’ї.

Батько, Олександр Омелянович, працював столяром і теслярем, майстрував колеса і музичні інструменти. Мати, Оксана Юдівна, працювала у колгоспі, а зимовими вечорами сиділа над своїм шитвом і розказувала дітям казки.

У цій родині, крім Василя, було ще троє дітей – Іван, Сергій і Меланія. Батьки ніколи не карали дітей. Може, тому усі вони вибрали професію педагога.

3 учень:  Василько ріс жвавим і допитливим. Змалку любив малювати. Але зошити, фарби і пензлі можна було придбати тільки за лікарські рослини. Та бажання малювати було таке сильне, що хлопець цілими днями пропадав у лісі. За склянку насіння акації одержував два зошити. Одного разу Василь із товаришами пішки пройшли 45 кілометрів, аби купити фарби.

Навчався у Василівській семирічній школі, де був одним з кращих учнів.

4 учень:  Після закінчення школи Василь навчався у Кременчуцькому вчительському інституті, а потім пішов працювати в школу учителем української мови та літератури і завучем. Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, Василь Олександрович пішов на фронт, але воював недовго, бо був двічі поранений і довго лікувався. Після війни він стає директором Павлиської школи.                                                                             

5 учень: Василь Олександрович Сухомлинський – заслужений вчитель України і працював у школі 35 років. Його любили діти й батьки. Для них він написав багато художніх творів, серед них книга «Серце віддаю дітям», яка була перекладена на 30 мов світу. У видавництві «Веселка» друкувалися дитячі збірки письменника «Гаряча квітка», «Куди поспішали мурашки», «Чиста криниця». Школярам подобалися оповідання казки, притчі, бо в них письменник писав про добрі та гарні вчинки. Наша група усім радить прочитати оповідання письменника: «Всі добрі люди – одна сім’я», «Казки школи під голубим небом», «Вогнегривий коник», «Майже чарівна розмова», «Бути людиною», які представлені на шпальтах стіннівки.

6 учень: Помер Василь Сухомлинський 2 вересня 1970 року. Похований на кладовищі всього за 300 метрів від Павлиської школи, якій віддав 23 роки життя.

Учитель: Дякую «Журналістам» за гару розповідь і гарний матеріал, який ви підібрали до стіннівки. Раджу усім учням ближче познайомитися з цим

матеріалом на перерві, а також завітати до «Читай-міста» в нашу міні-бібліотеку, де ви також зустрінете книжки Василя Сухомлинського.

2) Читання інформації про письменника (за сторінкою 114 підручника).

Учитель: Прочитати інформацію про письменника ви можете на сторінці 114 підручника.  Тож відкрийте підручник та мовчки прочитайте статтю.

(Учні читають мовчки.)

3) Принцип зворотного зв’язку. Вправа «Ґронування».

Учитель: Діти, тепер, коли ви ознайомилися з біографією                                     В.О. Сухомлинського, які у вас виникають думки про цю людину? Створимо гроно «Василь Сухомлинський».

- Хто такий Сухомлинський? (Письменник, педагог, директор школи).

- Які твори він писав для дітей? (Казки, оповідання, притчі.)

- Що об’єднує усі казки, оповідання та притчі, написані ним? (Добро.)

(Учні відповідають, а учитель на дошці записує їх відповіді.)

Фізхвилинка (авторський текст).

Сонечко над нами сяє –

Клас в мандрівку вирушає.

Ось метелики літають

І на квіточки сідають.

Раптом вітерець піднявся,

Дуб великий захитався,

Сині хмари небо вкрили –

Почалася сильна злива.

Але ми не налякались –

Ми в хатинці заховались!

2. Словникова робота.

1) Принцип свободи вибору.

Учитель: З оповіданням Василя Сухомлинського ми зустрінемося на сторінці 114 підручника. Але по-перше ніж його читати зверніть увагу на слова, написані на дошці. Виберіть зі списку ті слова, які вам складно прочитати. Ми разом визначимо в них правильний наголос.

СЛАЙД 5  

негода                            жа-ліс-ли-ві

пе-ре-си-ді-ти                тремтів

                            за-хма-ри-ло                  сорочку

хатина                             хлоп-чи-ко-ві

по-бу-ду-ва-ли               о-пи-ни-ти-ся

одежа                              спів-чу-ва-ю

не-зна-йо-мий                змоклому

(Учні вибирають та читають складні слова. Учитель допомагає визначити наголос, потім школярі прочитують слова за вчителем.)

2) Гра «Знайди дієслово».

- Прочитайте тільки дієслова.

 (Учні читають дієслова.)

3. Робота над оповіданням.

1) Передбачення за заголовком оповідання.

Учитель: Прочитайте назву оповідання, як ви думаєте про що буде оповідання? Відповідь почніть словами «Я вважаю, що…»

(Учні відповідають.)

2) Перше читання оповідання. (с. 114)

Учитель: Діти, уважно слідкуйте за мною, як я читаю оповідання. Та продовжить читати після того, як я зупинюсь.  

(Учитель читає 4 абзаци, учні слідкують, а потім продовжують читати

оповідання до кінця.)

3) Аналіз змісту.

Учитель: Дайте відповіді:

- Кколи і де відбуваються події?

- Чому діти опинилися в хатинці?

4) Самостійне читання учнями. Гра «День - Ніч».

Учитель: Самостійно прочитайте оповідання за грою «День - Ніч».

(«День» - діти читають вголос, «ніч» - мовчки.)

5) Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.

- Що сказано про хатинку? (Прочитайте)

- Чому хлопці опинилися в ній?

- Чи знали друзі четвертого хлопчика?

- Який у нього був вигляд? (Прочитайте)

- Що сказав перший хлопчик?

- Що промовив другий?

- Чи можна сказати, що слова цих хлопців були красивими?

- Що зробив третій? (Прочитайте)

- Ким в майбутньому може стати хлопчик, який поділився своєю сорочкою? (Гарною людиною.)

- Чи можна його зараз назвати справжнім другом? Чому? (Так, бо він як справжній друг прийшов на допомогу.)

- Якщо б не було дощу, дізналися би ми тоді, хто з хлопчиків міг би стати справжнім другом.

6) Гра «Розвідники».

Учитель: Відшукайте в оповіданні фразеологізми. (Ллє мов з відра; мокра як хлющ).

Учитель: Звернемося до довідкового бюро та знайдемо значення цих фразеологізмів у тлумачному словнику.

(Один учень працює у тлумачному словнику і повідомляє значення фразеологізмів.)

4. Робота над малюнком.

СЛАЙД 6  

Учитель: Розгляньте малюнок до оповідання.

Назвіть усі слова-предмети, які відповідають на питання що?

(Учні відповідають.)

Учитель: Тепер назвіть усі слова-предмети, які відповідають на питання хто?

- Які слова-предмети можна пов’язати між собою? Яким зв’язком?

- Виберемо тільки головні предмети, які відповідають на питання що? і хто?

- Що відбувалося з цими предметами у минулому? Що відбувається зараз? Що буде відбуватися у майбутньому?

- Складіть усну розповідь за малюнком, використовуючи словам, які ми виділили, та ваші відповіді.

(Учні складають розповідь.)

V. Перевірка сприймання і усвідомлення нового матеріалу.

1. Принцип зворотного зв’язку. Гра «Голосування ногами».

(Діти встають у дві шеренги з підручниками у руках: права шеренга – «я вважаю, що твердження правильне», ліва шеренга –  «я вважаю, що твердження неправильне»).

Учитель: Я читатиму речення, деколи навмисне замінюючи слово чи вираз, а ви швидко відшукайте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупотить ногами права шеренга, неправильне – тупає ногами ліва шеренга та називає правильну відповідь.

(Проводиться гра.)

Учитель: Оберіть прислів’я, яке підходить до основної думки оповідання та поясніть свій вибір.

(Прислів’я написані на плакатах на стіні.)

При горі та в лиху годину узнаєш вірну людину.

Добрій людині весь світ – свій будинок, злому і своя хата чужа.

Ласкаво тоді добро, коли люди похвалять.

2. Робота в групах.

Учитель: Складіть зі словосполучень на картках вислів-пораду                                      В. Сухомлинського, яку він надає усім людям.

                                                                            

 (Учні складають вислів-пораду «Робіть так, щоб людям, які вас оточують, було добре.»)

VІ. Підсумок уроку. Рефлексія.

1. Гра «Закінчи речення»

Учитель: Закінчите речення:

Добрі діла для мене – це …

Сьогодні урок навчив мене...

Прочитане оповідання спонукає мене...

Найцікавіші завдання на уроці...

Для мене важливіше… красиві діла, ніж слова, тому що… ?

Учитель: На початку уроку вітерець розсипав зернята, дощик їх полив, а сонечко їх зігріло. І бачу, що  вже з’явилися квіточки.

Пам’ятайте, добрі слова – коріння,

                     добрі думки – квіти,

                     добрі вчинки та справи – плоди,

                     а добрі серця – це сади.

Створимо свій сад, на квітах, якого запишіть добрі справи, які ви робите та розмістіть їх у нашому саду.

(Діти записують добрі справи, вивішують їх на малюнок саду на дошку та коментують написане.)

Учитель: На уроках музичного мистецтва ви вчили пісню «Добра пісня», яку

пропоную зараз заспівати.

(Учні виконують пісню «Добра пісня»)

VІІ. Домашнє завдання.

СЛАЙД 7  

За принципом «Свобода вибору» оберіть і запишіть домашнє завдання за сторінками 114-115 підручника:

1. Читати оповідання В. Сухомлинського «Красиві слова і красиве діло».

2. Переказати оповідання та доповнити переказ ілюстраціями.

3. Підготувати питання за змістом оповідання.